Але, чуваки! Я вам тут расскажу историю про то, как я купил закладки с кодеином и работал в Сбербанке. Это такой hardcore опыт, что вы вообще забудете, что такое диазы!
Значит, была у меня одна знакомая торговка, да такая вдрызгнутая, штрих нахалка. Она разводить на хоровод всех, кто только о ней слышит. Я с ней встретился, занюхал носом и решил поколоть этот кодир, чтобы сняться с ломок.
Вот такой я мудак, сидел в Сбербанке, снимал деньги, а потом шел и покупал свои витаминчики. А все это время работал с клиентами, как будто себе ничего и не нюхал. Ставил на них улыбку, а в носу скрывал свой секрет.
Могу я сказать, что это было ужасно? Ну, мне было пох, я ведь получал свои деньги и мог залпом закинуть в нос новую порцию радости. Проекты, заявки, все как было, но с закладками в душе и диазами в кармане.
Но самое интересное началось, когда я решил приподнять свою карьеру. Я думал, что я здесь hardcore работник - никто не догадывается, что под моей улыбкой скрывается нос с закладками. И вот я подал заявление на повышение.
| Переговорная комната | Босс |
|---|---|
| Я | Привет, Босс! |
| Босс | Привет! Видел твою заявку на повышение. Я подумал, что у нас вполне неплохой кандидат. |
| Я | Спасибо, Босс. Я приложил все свои силы, чтобы достичь этой цели. |
| Босс | Ну, мне понравилось то, что ты показываешь на работе. Твои результаты говорят сами за себя. |
| Я | Спасибо, Босс, я очень рад это слышать. Я действительно стремлюсь к лучшему. |
| Босс | Я тебя понимаю. Но у нас есть еще одно испытание, которое нужно пройти, чтобы стать нашим заведующим отделением. |
| Я | Какое испытание, Босс? |
| Босс | Нам нужно внедрить новую систему в срочном порядке. Ты должен будет возглавить этот проект и гарантировать успех. |
| Я | Я сделаю все возможное, Босс. Я не подведу вас. |
| Босс | Надеюсь, ты понимаешь, что это серьезная ответственность. Ты должен дать свой 100%. Завтра жду тебя в моем кабинете, чтобы обсудить подробности проекта. |
| Я | Хорошо, Босс. Буду готов. |
Боже мой! Что я только наделал? Как я смог ввязаться в такую историю? Но хер с ним, я же hardcore наркоман-комик! Я всегда находил выход из таких ситуаций.
Я подумал: если я смогу искренне улыбаться клиентам, несмотря на закладки в носу, то смогу и справиться с этим проектом. Я не хотел подводить своего Босса, который доверил мне свое доверие.Полгода прошло и вот, проект был успешно запущен. Я испытал волшебное чувство достижения, зная, что я смог совместить работу и свою зависимость от закладок. Но что-то внутри меня все равно шептало: "Время меняться, чувак. И я понял, что он был прав. Я решил уволиться с работы в Сбербанке. Босс был огорчен, но понимал меня. Он сказал: "Удачи, парень. Надеюсь, ты сможешь найти себя и осуществить свои мечты". И этот разговор с Боссом стал для меня мощным стимулом для перемен. Нельзя долго оставаться в hardcore режиме, особенно, когда это касается нашего здоровья и будущего. Жизнь - это большая сцена, где каждый из нас может стать комиком или героем своей истории.
Знаете, я все равно иногда вспоминаю свое время в Сбербанке. Там было много замечательных людей и интересных моментов. Но я понял, что для меня это была всего лишь глава в моей истории, которая привела меня к новым высотам.
Вот так, ребята. Будьте смелыми и ищите свои пути. Не сидите на месте, развивайтесь и ищите свое счастье. И помните, что даже самая hardcore зависимость может быть побеждена, если вы настолько сильны, чтобы отпустить ее.
Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.